Розмір боргу для банкрутства

Розмір боргу для визнання банкрутом — це формула, а не зафіксована в кодексі гривнева сума. Перше, що я перевіряю разом із клієнтом до подання заяви, — чи відповідає прострочена заборгованість пороговому значенню. Кодекс України з процедур банкрутства (КУзПБ) у статті 115 встановлює: борг має бути не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати. Це означає, що суд відкриє провадження лише тоді, коли сукупність підтверджених зобов’язань сягає цього рівня. Наша юридична фірма допомагає порахувати цей поріг на дату звернення і зібрати докази наявності боргу, щоб заява не повернулася через формальну підставу. Ми звіряємо кожен кредитний договір, розписку, судове рішення чи матеріали виконавчого провадження, щоб у розрахунку не було ані заниження, ані штучного завищення вимог. До порогу рахується саме сукупність прострочених грошових вимог, а не окремий борг перед одним кредитором. Станом на 01 січня 2026 року мінімальна зарплата становить 8647 грн, тому 8647 × 30 = 259 410 грн. Проте я наголошую: цю суму не можна сприймати як категоричний факт, адже мінімальна зарплата змінюється щороку. Актуальний розмір слід перевіряти в чинному законі про державний бюджет або на офіційному ресурсі Міністерства економіки України, названому словами без адреси сайта. Порядок розрахунку в заяві має збігатися з вимогами ст. 115 КУзПБ, інакше суд залишить документ без руху, а боржник втратить час.

Для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність прострочені зобов’язання перед кредиторами мають становити не менше ніж 30 мінімальних зарплат. Мінімальна зарплата встановлюється щорічним законом про державний бюджет і змінюється, тому жоден бюджетний акт не є постійною опорою. Натомість постійною нормою є Закон України «Про оплату праці», який визначає поняття мінімальної зарплати та її індексацію. Цей Закон закріплює мінімальну зарплату саме як нижню межу оплати праці, тому вона є сталою точкою для розрахунку порогу, а не довільною величиною. Актуальний розмір перевіряється на офіційному ресурсі Міністерства економіки або в тексті чинного закону про державний бюджет на відповідний рік. Розрахунок у заяві має спиратися на дату звернення до господарського суду, а не на момент виникнення заборгованості. Підтверджувальними документами слугують кредитні договори, рішення суду про стягнення, виконавчі написи нотаріуса і банківські виписки, тому рахуємо лише непогашений залишок, а не первісну суму угоди. Таке правило випливає зі ст. 115 КУзПБ, і саме тому я прошу клієнта оновити розрахунок перед поданням, щоб суд бачив актуальний розмір боргу, а не цифру з минулого періоду.

Законодавець свідомо прив’язав поріг до мінімальної зарплати, а не зафіксував у КУзПБ конкретну суму. Це дає змогу порогу автоматично коригуватися разом із економічними показниками, без внесення змін до кодексу. Сума перераховується з кожною зміною мінімальної зарплати, тому сьогоднішні цифри через рік будуть іншими. Коректне формулювання для заяви і консультації таке: «на дату звернення поріг становить…», після чого вказується актуальний розрахунок. Механізм ст. 115 КУзПБ працює як автоматичний стабілізатор, оскільки зміна мінімальної зарплати сама по собі змінює межу доступу до процедури. Такий підхід робить процедуру гнучкою, але вимагає від боржника особливої уважності, бо помилка навіть на кілька гривень у бік меншого боргу не дає змоги відкрити провадження. Я часто бачу, як боржники орієнтуються на статті дворічної давнини і потрапляють у халепу, коли сума вже не відповідає вимозі ст. 115 КУзПБ. Тому в розрахунку варто вказувати не лише гривневу суму, а й формулу з посиланням на актуальну мінімальну зарплату.

Банкрутом не може бути недобросовісна фізична особа: приховування доходів чи борги, що виникли через азартні ігри, є підставою для відмови. Лише добросовісна фізична особа може бути визнана неплатоспроможною або банкрутом, як це передбачено ст. 115 КУзПБ. Окремою підставою для відмови є недостатній розмір боргу, і ця обставина не потребує оцінки добросовісності, тоді як недобросовісність діє незалежно від розміру зобов’язань. Правило п’яти років за ст. 135 КУзПБ полягає в тому, що боржника, якого вже визнавали банкрутом протягом попередніх 5 років, суд не визнає повторно, крім випадку повного погашення боргів за попередньою процедурою. Підстави для відмови у визнанні банкрутом викладаються суцільною прозою: недобросовісність, повторність у межах 5 років, а також борг нижче порогу зі ст. 115 КУзПБ. Практика господарських судів послідовна: суд перевіряє не лише розмір зобов’язань, а й те, як саме вони утворилися. Формальна відповідність порогу не рятує, якщо у справі є докази протиправної поведінки боржника або наявна непогашена попередня процедура. Я вважаю помилкою приховувати частину доходів або штучно нарощувати борги напередодні звернення, адже це найкоротший шлях до закриття справи. Суд витребовує відомості про доходи, майно та рух коштів, тому приховане майже завжди стає явним на першому ж засіданні. У сукупності недобросовісна поведінка перекреслює навіть відповідність формальному порогу ст. 115 КУзПБ і створює підстави для відмови за ст. 135 КУзПБ. Які МФО, які йдуть на поступки, обговорюють боржники на форумі.

Недобросовісною поведінкою суди визнають приховування доходів, навмисне нарощування боргів, а також гральну залежність, яка вплинула на платоспроможність. Суд оцінює поведінку в сукупності, а не лише розмір боргу, і це прямо випливає з вимоги добросовісності у ст. 115 КУзПБ. Він може витребувати банківські виписки, декларації про доходи, відомості з реєстрів і зіставити дати виникнення зобов’язань із періодом азартних операцій, щоб зрозуміти, чи були борги навмисними. Наприклад, у справі № 917/2334/25 суд відмовив у відкритті провадження через те, що боржник приховав дохід і водночас мав значні зобов’язання з азартних ігор. Для суду важлива хронологія: чи виникли борги до того, як з’явилися підстави для банкрутства, чи штучно створені напередодні подання заяви. Наслідок недобросовісності — відмова у відкритті провадження або закриття справи, навіть якщо борг перевищує 30 мінімальних зарплат. Суд на цьому етапі керується не лише ст. 115, а й загальними засадами господарського судочинства за Господарським процесуальним кодексом України, тому оцінює докази в сукупності та за внутрішнім переконанням.

Стаття 135 КУзПБ забороняє повторне визнання банкрутом протягом 5 років після попереднього рішення. Виняток один: повне погашення боргів за попередньою процедурою відкриває можливість нового звернення. Це правило спрямоване проти осіб, які намагаються використовувати банкрутство як циклічний спосіб регулярного списання боргів. Я рекомендую перевіряти цю обставину до подання заяви, оскільки навіть великий поточний борг не подолає цієї заборони. Обмеження ст. 135 КУзПБ є безумовним і стосується саме визнання банкрутом, а не відкриття провадження, що багато хто плутає. Це важливо розуміти заздалегідь, щоб не подавати заяву з хибною надією на списання боргів, якщо попередня процедура не закінчилась повним погашенням. На практиці суд перевіряє попередні провадження за Єдиним реєстром боржників, і приховати старе банкрутство не вдасться. Чи реально отримати позики при прострочці, обговорюють учасники форуму.

Тимчасові заборони діють з моменту відкриття провадження і до визнання банкрутом або закриття справи. Боржнику заборонено бути поручителем, укладати договір позики або довічного утримання, а також здійснювати переведення боргу. Важливо: це не те саме, що 5-річні обмеження після визнання банкрутом за ст. 135 КУзПБ, тут ідеться про обмеження під час процедури. Перелік цих заборон міститься у ст. 124 КУзПБ, яка чітко окреслює межі дієздатності боржника. Логіка цих заборон полягає в тому, щоб боржник не створював нових зобов’язань та не погіршував стан конкурсної маси, поки триває процедура. Вони не є покаранням, а запобіжником, який утримує боржника від збільшення пасивів до того, як суд визначить долю конкурсної маси. Жодна з цих заборон не є автоматичною підставою для відмови в банкрутстві, але порушення може бути підставою для закриття справи. У своїй практиці я раджу клієнтам утриматися від будь-яких фінансових зобов’язань без погодження з арбітражним керуючим, бо це прямий ризик для процедури. Порушення фіксується документами, які потрапляють до суду або арбітражного керуючого, тому навіть проєкт такого договору може бути розцінений як спроба обійти обмеження. Навіть дрібний договір поруки, укладений під час провадження, може стати аргументом про недобросовісність.

Під час провадження діють одні заборони, після визнання банкрутом — інші, і їх не можна змішувати. Стаття 135 КУзПБ стосується наслідків після визнання банкрутом, зокрема 5-річного періоду. Тут розбираємо лише тимчасові обмеження під час процедури, перелічені у ст. 124 КУзПБ. Вони знімаються автоматично з визнанням банкрутом, якщо не настали обмеження іншого роду. Наприклад, якщо провадження закривають без визнання банкрутом, тимчасові заборони припиняються, але негативні наслідки недобросовісної поведінки можуть залишитися в матеріалах справи. Важливо, що порушення тимчасової заборони може бути самостійною підставою для закриття провадження навіть без визнання банкрутом. Суд тоді фіксує недобросовісну поведінку і припиняє процедуру, що залишає боржника віч-на-віч із усіма боргами. Чи впливають борги на виїзд, розглянуто в обговоренні борги перед МФО і кордон.

Стаття 134 КУзПБ перелічує вимоги, що не звільняються після визнання банкрутом. Одним реченням: це відшкодування шкоди від злочину, каліцтва або смерті, а також особисті вимоги, тісно пов’язані з боржником. До таких особистих вимог належать, зокрема, аліменти та інші зобов’язання, що не можуть бути списані разом зі звичайною грошовою заборгованістю. Повний перелік таких вимог детально розкрито в окремому матеріалі про наслідки визнання боржника банкрутом. Розуміння цих винятків критичне, оскільки поріг боргу може бути досягнутий, але значна частина зобов’язань усе одно залишиться. Я наголошую клієнтам, що ст. 134 КУзПБ — це чорний список, і він не залежить від розміру боргу зі ст. 115 КУзПБ. Цей перелік діє як імператив, тому навіть план реструктуризації, затверджений судом і підтриманий кредиторами, не може скасувати вимоги, поіменовані у ст. 134 КУзПБ. Під час консультації я окремо прогнозую, яка частина пасиву залишиться після процедури, щоб рішення про банкрутство було ухвалене з повною картиною наслідків. Звільнення від боргів не є тотальним: певні вимоги переходять за боржником навіть після завершення процедури.

Отже, поріг — це формула зі ст. 115 КУзПБ, добросовісність і тимчасові заборони за ст. 124 КУзПБ визначають подальший рух справи. Пряма порада читачу: спочатку порахувати борг за актуальною мінімальною зарплатою, а потім перевірити підстави для відмови, зокрема недобросовісність і повторність за ст. 135 КУзПБ. Не покладайтеся на приблизні суми з неофіційних статей, бо поріг рахується від актуальної мінімальної зарплати на дату звернення. Якщо є сумніви, варто отримати консультацію юриста або подати заяву через Електронний суд, щоб мінімізувати формальні помилки. Заява, подана з помилковим розрахунком або без перевірки попередніх проваджень, майже гарантовано залишиться без руху або буде повернута. Краще один раз перевірити розрахунок з юристом, ніж отримати повернення заяви через формальну помилку. Пам’ятайте, що навіть незначне заниження боргу або прихований дохід закриють шлях до банкрутства. Моя правова позиція проста: перевіряєте поріг, перевіряєте добросовісність, і лише тоді рухаєтесь до звільнення від боргів. Реальний досвід позичальників зібрано в темі про кредит із прострочками в МФО.