Заява про банкрутство: зразок

Наша юридична фірма супроводжує подання заяви про банкрутство фізичної особи від підготовки до ухвали суду. Тут перед вами не сухі вимоги законодавства, а узагальнений зразок із плейсхолдерами для розуміння структури. Офіційні зразки господарських судів відрізняються лише назвою суду. У нашому шаблоні замість конкретних даних стоять позначки на кшталт [ПІБ боржника]. Також використовуємо [РНОКПП] — це податковий номер. Для суду вказуємо [найменування господарського суду]. Для боргу — [сума боргу]. В основі заяви лежать вимоги Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема ст. 115 КУзПБ і ст. 116 КУзПБ. Це принципово важливо, щоб не сприймати шаблон як готовий документ із чужими реквізитами. Узагальнений шаблон не є універсальним документом, який можна подати без змін, адже господарський суд аналізує кожен реквізит на відповідність статті 116 КУзПБ. Тому я навмисно залишаю у прикладі плейсхолдери, а не реальні дані, щоб ви бачили логіку заповнення, а не механічно копіювали чужий документ. Протилежну позицію, коли вимоги подає кредитор, розглянуто в матеріалі зразок заяви кредитора.

Шапка: назва суду, дані заявника. Назва — «Заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність». Обставини: підстави, розмір боргу, строк прострочення. Перелік кредиторів і боржників із сумами. Відомості про майно боржника та членів сім'ї. Прохальна частина: відкрити провадження, ввести реструктуризацію, призначити керуючого. Далі перелік додатків, дата, підпис. Це вимога статті 116 КУзПБ, а підстави перевіряються за ст. 115 КУзПБ. Така структура не є довільною, вона повторює перелік відомостей, які господарський суд використовує для встановлення складу учасників, майнового стану і меж майбутньої процедури. Якщо якийсь блок випаде, суд не зможе повноцінно оцінити неплатоспроможність та може залишити заяву без руху до усунення недоліку. Схожі питання щодо розстрочки обговорюють у темі Домкомфорт не плачу.

Нижче — узагальнений шаблон, а не реальний документ. Всі реквізити позначені плейсхолдерами, тому заповнювати його своїми даними треба самостійно.

До [найменування господарського суду за місцем проживання боржника]

[ПІБ боржника], [РНОКПП], [адреса боржника], [контакти]

Заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

Я, [ПІБ], маю прострочені грошові зобов'язання перед [перелік кредиторів] на загальну суму [сума боргу]. Строк прострочення — [кількість місяців]. Підстави неплатоспроможності: [опис обставин]. Прошу відкрити провадження, ввести реструктуризацію, призначити арбітражного керуючого. Додатки: [перелік]. Дата. Підпис. Як позичальники обговорюють закриття МФО в Україні і долю своїх договорів, можна побачити на форумі.

У цьому шаблоні кожен блок відповідає вимогам статті 116 КУзПБ, а наявність підстав для подання перевіряється за ст. 115 КУзПБ. Не вигадуйте назви судів чи прізвища — підставляйте лише свої дані. Як бачите, у тексті немає жодного вигаданого прізвища чи назви суду, а всі змінні частини позначені квадратними дужками. Це свідоме рішення: підставляти треба лише власні паспортні, податкові і контактні дані, а реквізити суду звіряти з офіційним сайтом судової влади. Саме такий підхід зменшує ризик технічної помилки, через яку заява не буде прийнята. Як діяти, коли кредитори турбують близьких, обговорюють у темі дзвінки МФО батькам.

Кожен реквізит заяви про неплатоспроможність має практичне значення, а не формальне. Я поясню їх простими словами, щоб ви розуміли, чому суд звертає увагу саме на ці пункти. Ст. 116 КУзПБ визначає перелік відомостей, які обов'язково зазначаються. Цивільний кодекс України визначає загальні правила про грошові зобов'язання, які тут конкретизуються. Кожен реквізит має практичне значення, яке я поясню далі, але вже зараз наголошу: суд не оцінює документ вибірково. Наприклад, дані про боржника потрібні для ідентифікації сторони, а перелік кредиторів — для визначення кола осіб, яких суд повідомить про відкриття провадження. Якщо відомості суперечитимуть одна одній, це стане підставою для залишення заяви без руху.

У шапці вказується повне ПІБ боржника, РНОКПП, адреса проживання та контакти. Це ідентифікує заявника для господарського суду. Якщо заяву подає представник, обов'язково зазначаються його дані та реквізити довіреності. Найменування господарського суду визначається за місцем проживання або реєстрації боржника відповідно до ст. 8 КУзПБ. Господарський процесуальний кодекс України регулює вимоги до оформлення цієї частини. Помилка у назві суду — технічна, але може спричинити повернення заяви. Неправильний РНОКПП або адреса можуть унеможливити ідентифікацію боржника в реєстрах, і суд повернеться до питання про належність заяви. Тому раджу перевіряти ці дані за паспортом чи витягом із реєстру, а не переписувати їх із пам'яті. Повноваження представника мають бути підтверджені довіреністю, оформленою відповідно до Цивільного кодексу України.

Тут описуються факти, які доводять неплатоспроможність згідно зі ст. 115 КУзПБ. Вказується розмір прострочених грошових зобов'язань. Строк прострочення рахується у місяцях або днях. Пояснюються причини, через які боржник не може виконувати зобов'язання. Розмір зобов'язань розраховується за правилами Цивільного кодексу України. Посилання на докази робить виклад переконливим. Доказова база в цій частині має бути повною: кредитні договори, рішення судів про стягнення, виконавчі провадження, довідки про стан рахунків. Інакше суд не зможе встановити реальний розмір прострочених зобов'язань, і заява буде залишена без руху з вимогою уточнити обставини. Чи можна отримати кредит при прострочках по МФО, боржники обговорюють на форумі.

Перелік майна, що належить боржнику, подається з вартістю. Майно членів сім'ї зазначається у випадках, визначених законом. Декларація про майновий стан охоплює останні три роки згідно зі ст. 116 КУзПБ. Право власності на майно визначається Цивільним кодексом України. Неповний опис майна може стати підставою для залишення заяви без руху. Опис майна має бути конкретним: тип активу, місцезнаходження, площа, кадастровий номер або реєстраційні дані, вартість. Якщо майно перебуває у спільній власності, зазначається частка боржника, а також підстави набуття цього майна. Приховування активу може не лише зупинити відкриття провадження, а й стати підставою для відмови в реструктуризації боргів надалі.

Поіменний перелік кредиторів із сумами вимог допомагає суду визначити коло учасників. Це вимога ст. 116 КУзПБ. Окремо вказуються дебітори — особи, які винні боржнику. Прохальна частина містить клопотання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Також просять ввести процедуру реструктуризації боргів. Обов'язковим є клопотання про призначення арбітражного керуючого згідно зі ст. 116 КУзПБ. Важливо не зводити перелік до загальних назв банків чи колекторських компаній: суд має розуміти, які саме договори породили борги, і в яких сумах. Дебіторська заборгованість вказується тому, що активи боржника включають і право вимоги до третіх осіб, яке може бути реалізоване в процедурі. Прохальна частина має містити всі три клопотання одночасно, інакше керуючий не буде призначений або процедура не відкриється повноцінно.

Додатки — це половина успіху заяви. Якщо основний текст бездоганний, а документів бракує, суд залишить заяву без руху. Ст. 116 КУзПБ містить перелік документів, які додаються. Окремо сплачується судовий збір відповідно до Закону України «Про судовий збір». Перелік документів не є вичерпним, бо суд може вимагати додаткові відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Нижче подаю таблицю з ключовими додатками. Кожен документ виконує окрему функцію: підтверджує фінансовий стан, розкриває майнову масу або фіксує сплату авансу. Я раджу групувати додатки в тому порядку, в якому вони перелічені у заяві, і підшивати їх так, щоб суд міг швидко зіставити кожен пункт з описом.

Квитанція про сплату авансу — обов'язковий додаток згідно зі ст. 116 КУзПБ. Розмір авансу визначається законом і становить три місячні мінімальні заробітні плати. Наслідки відсутності або недоплати: заява залишається без руху. Суд дає строк на усунення недоліку. Розмір авансу розраховується на дату подання, тому квитанція має бути актуальною, а не від минулого року.

Довідки про доходи за три роки підтверджують фінансовий стан. Відомості про видатки показують, куди йшли гроші. Копії угод за останній рік додаються для перевірки підозрілих правочинів, це вимога ст. 116 КУзПБ. Статус ФОП підтверджується витягом відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» та Податкового кодексу України. Форма документів визначається Господарським процесуальним кодексом України. Особлива увага суду прикута до угод за останній рік, бо саме вони можуть свідчити про намагання вивести активи напередодні банкрутства. Якщо виявиться, що значна угода не задекларована, суд може не лише залишити заяву без руху, а й пізніше поставити під сумнів добросовісність боржника в процедурі.

Порядок подання регулюється Господарським процесуальним кодексом України. Він складається з п'яти послідовних кроків. Кожен крок — це окреме завдання, яке не можна пропускати. Строки розгляду заяви також визначені Господарським процесуальним кодексом України. Дотримання послідовності так само важливе, як і зміст заяви, адже відсутність квитанції про аванс або додатків не можна компенсувати поясненнями в судовому засіданні. Я рекомендую після формування пакета документів дати йому день на перевірку і лише потім подавати.

Спершу зібрати документи про доходи, видатки й майно за останні три роки. Далі сплатити аванс арбітражному керуючому та зберегти квитанцію. Після цього заповнити заяву за зразком, підставивши свої дані замість плейсхолдерів. Потім подати заяву з додатками через канцелярію суду або Електронний суд. Останнє — відстежувати ухвалу суду про відкриття провадження чи про залишення заяви без руху.

Заява подається до господарського суду за місцем проживання або реєстрації боржника. Це правило підсудності закріплене у ст. 8 КУзПБ і продубльоване у Кодексі України з процедур банкрутства. Якщо подати не до того суду, заяву повернуть без розгляду. Тому перед поданням уточніть, який господарський суд обслуговує ваш район. Помилка у виборі суду не є виправною у цій справі, тому краще витратити час на перевірку, ніж отримати повернення заяви. Я раджу спершу визначити адресу реєстрації, а потім перевірити територіальну юрисдикцію господарського суду за цією адресою. Досвід позичальників, які шукали адреси МФО для листів, зібрано в обговоренні на форумі.

Заяву підписує особисто боржник або його представник. Підпис є обов'язковим реквізитом за ст. 116 КУзПБ. У разі подання представником у додатках має бути довіреність. Через Електронний суд документи підписуються кваліфікованим електронним підписом (КЕП) згідно з Господарським процесуальним кодексом України. Відсутність КЕП або належного підпису — підстава для залишення без руху. Довіреність має містити конкретне повноваження на подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а не лише загальне представництво у суді. Якщо представник підписує заяву, а довіреність не охоплює це право, суд поставить під сумнів належність подання.

Неповний виклад обставин неплатоспроможності — найпоширеніша помилка. Відсутність доказів сплати авансу арбітражному керуючому теж трапляється часто. У таких випадках суд залишає заяву без руху. Ця процесуальна дія врегульована Господарським процесуальним кодексом України. В ухвалі встановлюється строк на усунення недоліків. Якщо недоліки не виправлені вчасно, заява повертається без розгляду.

Термінологічна різниця важлива, бо ці документи подаються на різних стадіях. Кодекс України з процедур банкрутства розділяє ці стадії. Боржник подає заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Визнання банкрутом відбувається після завершення реструктуризації або погашення боргів. Підстави для відкриття визначені ст. 115 КУзПБ. А саме визнання банкрутом регулюється ст. 119 КУзПБ. Процедура визнання банкрутом також регулюється Господарським процесуальним кодексом України. Підстави неплатоспроможності випливають із загальних положень Цивільного кодексу України про зобов'язання. Тому важливо не плутати ці дві заяви, бо наслідки різні: ст. 115 КУзПБ запускає процедуру, а ст. 119 КУзПБ її завершує.

У моїй практиці більшість відмов у відкритті провадження пов'язана з помилками у самій заяві, а не з відсутністю підстав. Тому я рекомендую спершу зібрати документи про доходи, видатки й майно, потім перевірити підсудність за ст. 8 КУзПБ. Обов'язково проконсультуйтеся з юристом, перш ніж подавати заяву. Не подавайте заяву без перевірки, бо це втрата часу і грошей. Наша юридична фірма супроводжує процедуру банкрутства фізичної особи на всіх етапах. Моя правова позиція проста: заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність — це перший процесуальний фільтр, який не можна пройти навмання. Варто залучити юриста хоча б на етапі підготовки додатків і перевірки підсудності, оскільки ціна помилки — повернення документа і втрачений час.