Кодекс з процедур банкрутства

Повна офіційна назва — Кодекс України з процедур банкрутства, скорочено КУзПБ. Цей кодекс ухвалили, щоб замінити розрізнені норми старих законів однією системною базою. У моїй практиці він допомагає фізичним особам відновити платоспроможність, а юридичним — пройти розпорядження майном, санацію чи ліквідацію. Кодекс України з процедур банкрутства набрав чинності 21 жовтня 2019 року. Пошукові синоніми «кодекс про процедуру банкрутства» та «кодекс з процедур банкрутства» ведуть саме до цього акта. Він регулює банкрутство юридичних осіб і відновлення платоспроможності фізичних осіб. Тут немає жодних згадок іноземних інституцій — лише господарський суд, арбітражний керуючий та Єдиний реєстр боржників. Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 № 2597-VIII є кодифікованим актом. Він застосовується до правовідносин, які виникли після 21 жовтня 2019 року, а щодо старих справ суд керується перехідними положеннями. Я часто бачу ситуації, коли сторони плутають його з Цивільним кодексом України або Господарським кодексом України.

Боржник у розумінні Кодексу України з процедур банкрутства — це особа, яка не може виконати грошові зобов’язання. Кредитор має право вимагати від боржника погашення заборгованості в межах провадження. Арбітражний керуючий — обов’язкова процесуальна фігура у більшості процедур. Справу розглядає господарський суд, а не цивільний, — це важливо одразу. Єдиний реєстр боржників фіксує відкриті провадження, і я рекомендую перевіряти його перед укладенням угод. Цей реєстр ведеться відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», і він дозволяє кредитору швидко перевірити, чи відкрито щодо контрагента провадження. Електронний суд дозволяє подавати документи дистанційно, що суттєво спрощує доступ до правосуддя. Господарський кодекс України втратив главу 23, тому застосовується саме Кодекс України з процедур банкрутства.

Кодекс України з процедур банкрутства набрав чинності 21 жовтня 2019 року, крім кількох перехідних положень, які запрацювали пізніше. Це пряма відповідь на пошуковий запит «кодекс з процедур банкрутства набирає чинності». Офіційний текст розміщено на офіційному порталі Верховної Ради України, і я завжди звіряю чинну редакцію саме там. Попередній Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» втратив чинність одночасно з набранням чинності кодексом. Юридично коректне позначення акта в документах — Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (втратив чинність). Це означає, що старі норми про банкрутство, розкидані в Господарському кодексі України та Цивільному кодексі України, більше не застосовуються. Перехідні положення стосувалися здебільшого процедур, відкритих до 21 жовтня 2019 року, і до них суд застосовував старі норми. Перша ключова зміна — запровадження повноцінної процедури неплатоспроможності для фізичних осіб. Друга зміна — посилення ролі арбітражного керуючого на всіх стадіях. Третя зміна — уточнення підстав для відкриття провадження і відповідальності боржника за приховування майна. Я бачу, що ці зміни зробили процес прозорішим, але водночас вимогливішим до документального підтвердження неплатоспроможності. Кодекс України з процедур банкрутства залишається базовим актом, до якого постійно вносяться технічні правки.

Запровадження реструктуризації боргів фізичної особи дало боржникам шанс уникнути повної ліквідації майна. Це найбільша зміна порівняно з попереднім Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Обов’язковість арбітражного керуючого у справах фізичних осіб підвищила професійний супровід, але збільшила витрати. Уточнення підстав для закриття провадження змусило боржників ретельніше готувати докази неплатоспроможності. Я вважаю позитивним, що Кодекс України з процедур банкрутства тепер чітко розмежовує борги, які можна списати. Господарський кодекс України більше не містить норм про банкрутство, тому я рекомендую посилатися саме на кодекс.

Кодекс України з процедур банкрутства структурно складається з дванадцяти книг і сотень статей, але для практики достатньо орієнтуватися в кількох ключових блоках. Повний текст кодексу розміщено на офіційному порталі Верховної Ради України, і я звіряю саме цю редакцію. Кожна книга має наскрізну нумерацію статей, що зручно для точного цитування в судових документах. Умовно структуру можна представити через шість параметрів: книга, розділи, предмет регулювання, учасники, ключова процедура, особливість. Найважливіші книги стосуються загальних положень, розпорядження майном, санації та ліквідації для юридичних осіб. Для фізичних осіб ключовими є книги про реструктуризацію боргів і погашення боргів. Таблиця нижче дає загальний огляд без занурення в сотні статей. Я часто бачу, що сторони губляться між книгами, тому завжди починаю з визначення статусу боржника. Кодекс України з процедур банкрутства замінив розрізнені норми старого Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» і глави 23 Господарського кодексу України.

Книги для юридичних осіб охоплюють загальні положення, розпорядження майном, санацію та ліквідацію. Розпорядження майном вводиться одразу після відкриття провадження і обмежує керівника боржника. Санація дає юридичній особі шанс відновити платоспроможність через затверджений господарським судом план. Ліквідація завершує діяльність боржника і передбачає продаж активів для розрахунків із кредиторами. У всіх цих процедурах обов’язкову роль відіграє арбітражний керуючий, а контроль здійснює господарський суд. Кодекс України з процедур банкрутства деталізує ці процедури у відповідних книгах.

Для фізичних осіб Кодекс України з процедур банкрутства передбачає дві основні книги — про реструктуризацію боргів і про погашення боргів. Реструктуризація дозволяє боржнику запропонувати план поступового розрахунку з кредиторами. Погашення боргів є більш жорсткою процедурою, яка може завершитися звільненням від незакритих зобов’язань. Відмінність від юридичних осіб у тому, що фізична особа не ліквідується, а отримує шанс на фінансове відновлення. Я наголошую: навіть на стадії погашення боргів арбітражний керуючий залишається обов’язковим учасником.

Приклад рядка таблиці: «Книга перша — загальні положення — терміни, принципи, юрисдикція — боржник, кредитор, суд — відкриття провадження — базова термінологія». Кодекс України з процедур банкрутства замінив розрізнені норми старого Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» і глави 23 Господарського кодексу України, тому тепер усе в одному документі. Я рекомендую тримати таблицю під рукою і щоразу перевіряти, до якої книги належить потрібна процедура. Якщо ви шукаєте норму про арбітражного керуючого у справі фізичної особи, дивіться книги про реструктуризацію та погашення боргів, а не загальні положення. Це знімає половину плутанини, з якою до мене приходять клієнти.

Загальний огляд процедур у Кодексі України з процедур банкрутства варто починати з поділу на юридичних і фізичних осіб. Для юридичних осіб передбачено розпорядження майном, санацію та ліквідацію, але це не покрокова інструкція, а юридичні етапи. Розпорядження майном вводить господарський суд одразу після відкриття провадження. Санація дозволяє боржнику відновити платоспроможність за затвердженим планом. Ліквідація означає продаж активів і розрахунок із кредиторами. Ці процедури можуть комбінуватися: після розпорядження майном настає санація або ліквідація, якщо відновлення боржника виявилося неможливим. Для фізичних осіб Кодекс України з процедур банкрутства передбачає реструктуризацію боргів і погашення боргів. Реструктуризація боргів дає змогу розтягнути виплати в часі. Погашення боргів може завершитися звільненням від незакритих зобов’язань за рішенням господарського суду. У всіх процедурах обов’язково бере участь арбітражний керуючий. Інформація про відкриті провадження вноситься до Єдиного реєстру боржників. Електронний суд дозволяє подавати документи та стежити за рухом справи онлайн. Кодекс України з процедур банкрутства не перетворюється на покрокову інструкцію, тому я раджу звертатися до юриста хоча б на початковому етапі. Детально порядок оголошення підприємства банкрутом розглянуто в окремій статті.

Розпорядження майном — це перша судова процедура, яка обмежує розпорядження активами боржника. Санація передбачає затвердження плану відновлення платоспроможності господарським судом. Ліквідація запускає продаж майна боржника для задоволення вимог кредиторів. На всіх етапах діє арбітражний керуючий, який звітує перед судом і кредиторами. Збори кредиторів формують комітет кредиторів, який контролює ключові рішення. Збори кредиторів ухвалюють ключові рішення, зокрема про схвалення плану санації чи перехід до ліквідації, а комітет кредиторів контролює їх виконання. Я часто бачу, що без активної позиції комітету кредиторів процедура затягується. Кодекс України з процедур банкрутства детально регулює повноваження цих учасників. Див. також: учасники процедури банкрутства та їхні повноваження.

Фізична особа може звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Кодекс України з процедур банкрутства передбачає для неї дві основні процедури — реструктуризацію боргів і погашення боргів. Реструктуризація боргів дозволяє уникнути повного продажу майна. Погашення боргів може завершитися звільненням від зобов’язань, які не вдалося закрити. Арбітражний керуючий обов’язковий у обох процедурах, навіть якщо боржник діє без юриста. Суд перевіряє добросовісність боржника, і практика господарських судів України щодо відкриття провадження стає дедалі вимогливішою. У моїй практиці найчастіша причина відмови — неповний пакет документів або спроба приховати активи, тому я раджу перевіряти все до подання. Це не покрокова інструкція, але я раджу зібрати докази неплатоспроможності до подання заяви. Послідовність розкрито в огляді, де описано стадії справи про банкрутство.

Фізична особа-підприємець також може скористатися процедурами, передбаченими для фізичних осіб. Особливість у тому, що майно, використане в підприємницькій діяльності, може бути включене до конкурсної маси інакше. Кодекс України з процедур банкрутства не створює окремої процедури для ФОП, але враховує специфіку таких боржників. У моїй практиці ФОП часто плутає особисті борги з підприємницькими, і це ускладнює реструктуризацію. Я рекомендую заздалегідь розділити майно і борги, щоб уникнути спорів із кредиторами. Також раджу підготувати перелік майна, яке використовується в бізнесі, щоб господарський суд міг коректно визначити конкурсну масу.

Стара глава 23 Господарського кодексу України втратила чинність 21 жовтня 2019 року, і це головна точка порівняння. У документах ми посилаємось на Господарський кодекс України (глава 23 втратила чинність 21.10.2019), а саму процедуру визначає Кодекс України з процедур банкрутства. Кодекс України з процедур банкрутства став окремим кодифікованим актом замість розділу в господарському законі. Глава 23 Господарського кодексу України регулювала переважно банкрутство юридичних осіб. Новий кодекс уперше повноцінно запровадив процедури для фізичних осіб, чого раніше фактично не було. Це стало зручніше, бо норми більше не розкидані між Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України та окремими законами. Складніше стало тим, що Кодекс України з процедур банкрутства вимагає більшої процесуальної дисципліни від боржника. Я вважаю, що для боржників плюс у прозорості, а для кредиторів — у швидшому доступі до інформації через Єдиний реєстр боржників. Судова практика щодо розмежування юрисдикції між господарськими та цивільними судами у боргових спорах за участю фізичних осіб стала чіткішою саме після набрання чинності кодексом. Еволюцію правил для підприємств розглянуто в матеріалі закон 1992 року про банкрутство і його заміну кодексом.

Для боржника головна відмінність — з’явилася реальна можливість звільнитися від боргів, якої не було за старою главою 23 Господарського кодексу України. Для кредитора головна відмінність — прозоріший контроль через обов’язкового арбітражного керуючого. Раніше фізична особа практично не могла розраховувати на списання боргів, тепер це передбачено Кодексом України з процедур банкрутства. Я часто бачу, що кредитори активніше беруть участь у зборах кредиторів, ніж за старим регулюванням. Відмінність у швидкості: господарський суд тепер має чіткі строки для стадій. Ще одна відмінність — обов’язковість арбітражного керуючого навіть у справах фізичних осіб, чого раніше не було передбачено. Цивільний кодекс України більше не плутається з процедурами банкрутства, оскільки Кодекс України з процедур банкрутства є спеціальним актом.

До введення Кодексу України з процедур банкрутства суд часто залишав заяви фізичних осіб без розгляду через відсутність процедури. Тепер господарський суд приймає такі заяви, але перевіряє добросовісність боржника значно ретельніше. Я бачив, як кредитор оскаржував дії арбітражного керуючого через неналежний аналіз активів, і суд став на бік кредитора, що раніше траплялося рідше. Раніше такий спір міг залишитися без уваги через брак регламентованої процедури. Сьогодні суд аналізує докази добросовісності, висновки керуючого та реєстр, а рішення стають передбачуванішими.

Я раджу почати з перевірки Єдиного реєстру боржників, щоб розуміти поточний статус. Якщо ви боржник, зверніться до арбітражного керуючого або юриста до подання заяви. Якщо ви кредитор, не зволікайте з вимогами, бо строки у Кодексі України з процедур банкрутства мають практичне значення. У моїй практиці ті, хто діє на ранній стадії, отримують більше шансів на прийнятний результат. Не варто покладатися лише на загальні знання — підготовка доказів потребує уваги. Наша юридична фірма супроводжує боржників і кредиторів на всіх стадіях провадження. Зверніться за консультацією, щоб визначити правильну стратегію відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства.