Етапи банкрутства фізособи

Кодекс України з процедур банкрутства визначає процедуру банкрутства фізичної особи як судове провадження, у якому боржник через господарський суд відновлює платоспроможність або звільняється від боргів. Це послідовні судові стадії з обов'язковою участю арбітражного керуючого за цим самим Кодексом. Тут я зосереджуюся на процесуальному маршруті, а не на практичному чеклісті боржника чи зразку заяви — такі теми я розбираю окремо. Перевірити відкриті провадження можна через Єдиний реєстр боржників, який веде Міністерство юстиції України, а подати документи дистанційно дозволяє Електронний суд, передбачений Господарським процесуальним кодексом України. Кодекс України з процедур банкрутства встановлює, що боржник має право звернутися до господарського суду, якщо розмір прострочених зобов'язань перевищує визначену межу, а сама процедура займає місяці, а не дні. Процедура доступна й тим, хто ще не прострочив платежі, але вже бачить неможливість виконання зобов'язань у найближчий рік. Я раджу розглядати банкрутство фізичної особи не як спосіб «списати все», а як контрольований судом процес урегулювання заборгованості.

Процедура банкрутства фізичних осіб складається з п'яти послідовних етапів: подання заяви до господарського суду, відкриття провадження, реструктуризація боргів, погашення боргів і завершення провадження. Кожен етап регулюється Кодексом України з процедур банкрутства і супроводжується арбітражним керуючим. Подання заяви запускає судовий контроль, а відкриття провадження фіксує момент, з якого боржник набуває процесуального статусу і вводиться мораторій. Реструктуризація — це спроба узгодити з кредиторами графік погашення, а погашення боргів — наслідок невдачі такого плану, коли суд переходить до реалізації майна. Завершальний етап закріплює результат: або боржник відновлює платоспроможність, або отримує звільнення від непогашеної частини вимог у межах статті 134 Кодексу України з процедур банкрутства. У цьому розділі я даю загальний перелік, а детальні пояснення кожного етапу розкриваю нижче. Досвід тих, хто вже звертався до юристів, видно з теми відгуки клієнтів Звільнимо.

Боржник подає заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до господарського суду за місцем свого проживання або реєстрації. Кодекс України з процедур банкрутства дозволяє подати таку заяву і через підсистему Електронний суд, що передбачає Господарський процесуальний кодекс України. Суд перевіряє підстави відкриття провадження, а не вирішує спір між боржником і кожним кредитором по суті. У разі дотримання вимог Кодексу України з процедур банкрутства суд постановляє ухвалу про відкриття провадження, і саме з цього моменту процедура банкрутства фізичних осіб вважається розпочатою. Призначення арбітражного керуючого відбувається в цій самій ухвалі. Я раджу до подання заяви зібрати повний пакет документів, бо повернення заяви через недоліки затягує весь процес за цим Кодексом. На практиці більшість технічних відмов трапляється саме через відсутність довідок про доходи або неповний перелік кредиторів.

Заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи має містити перелік кредиторів із сумами вимог, опис майна боржника, докази наявності простроченої заборгованості та підтвердження неможливості її погасити. Також до заяви додаються документи, які посвідчують особу боржника, його доходи і зобов'язання. Крім того, боржник зазначає підстави виникнення заборгованості та інформацію про судові справи, які стосуються його майна. Якщо суд виявить неповноту відомостей, він може залишити заяву без руху, а боржник отримає строк на виправлення недоліків за Господарським процесуальним кодексом України. Детальні вимоги до змісту заяви і повний перелік додатків я розбираю в окремій статті про заяву, тому тут зосереджуюся лише на процесуальному русі справи за Кодексом України з процедур банкрутства. Загальний алгоритм подано окремо — див. покрокову інструкцію з банкрутства.

Ухвала про відкриття провадження має негайні правові наслідки: вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів, а арешт майна боржника можливий лише в межах процедури. Мораторій означає, що кредитори не можуть стягувати борги поза межами провадження, а нараховані штрафні санкції зупиняються. Арбітражний керуючий, призначений цією ухвалою, аналізує фінансовий стан боржника, формує реєстр вимог кредиторів і готує план реструктуризації. Саме з цього моменту боржник не має права приховувати майно чи вчиняти дії, що погіршують його становище, інакше суд може закрити провадження за Кодексом України з процедур банкрутства. Господарська судова практика показує, що оскарження ухвали про відкриття провадження зазвичай не зупиняє саму процедуру.

Реструктуризація боргів є обов'язковою першою процедурою у справах про неплатоспроможність фізичних осіб за Кодексом України з процедур банкрутства. Це означає, що суд не може одразу перейти до погашення боргів, не спробувавши відновити платоспроможність боржника. План реструктуризації розробляється за участю боржника і кредиторів, але затверджує його виключно господарський суд. Кредитори на зборах можуть висловити зауваження до плану, але вирішальне слово залишається за судом, який оцінює виконуваність умов для боржника. Строк виконання плану реструктуризації за цим Кодексом становить до п'яти років, а не три. У моїй практиці кредитори часто наполягають на скороченому графіку, але суд оцінює реалістичність плану перед затвердженням. Верховний Суд у постанові у справі № 903/490/20 підтвердив, що саме господарський суд, а не збори кредиторів, ухвалює остаточне рішення про затвердження плану реструктуризації.

План реструктуризації фіксує графік погашення боргів, черговість задоволення вимог кредиторів і можливість часткового прощення заборгованості. Суд затверджує план після перевірки його виконуваності за Кодексом України з процедур банкрутства, а контроль за виконанням покладається на арбітражного керуючого. Боржник зобов'язаний виконувати затверджений план, інакше суд може перейти до процедури погашення боргів. Якщо протягом строку дії плану фінансовий стан боржника змінюється, сторони можуть ініціювати внесення змін до плану, але лише через господарський суд. Судова практика свідчить, що відмови у затвердженні планів трапляються саме через нереалістичні умови, які боржник не здатен виконати. Досвід позичальників конкретної МФО зібрано в темі Кешмі кредит відгуки.

Якщо боржник не виконує затверджений план реструктуризації, господарський суд визнає його банкрутом і відкриває процедуру погашення боргів. Підставою для такого переходу є наявність прострочення виконання плану за Кодексом України з процедур банкрутства. Перехід до погашення оформлюється ухвалою суду, якою боржника визнають банкрутом, а арбітражний керуючий отримує повноваження на формування ліквідаційної маси. У процедурі погашення боргів майно боржника підлягає реалізації, крім майна, яке захищене законом від стягнення. Перелік такого захищеного майна визначається Законом України «Про виконавче провадження» щодо переліку майна, на яке не може бути звернено стягнення. Участь у цій стадії беруть лише господарський суд, арбітражний керуючий і, за потреби, органи державної виконавчої служби. Верховний Суд у постанові у справі № 903/702/25 роз'яснив умови переходу від реструктуризації до процедури погашення боргів за статтею 126 КУзПБ.

Реалізації підлягає належне боржнику майно, яке можна продати для задоволення вимог кредиторів: нерухомість, крім єдиного житла у встановлених межах, транспортні засоби, цінні речі, корпоративні права. Закон України «Про виконавче провадження» щодо переліку майна, на яке не може бути звернено стягнення, захищає від стягнення майно, без якого боржник не може жити і працювати: мінімальне житло, частина побутової техніки, речі індивідуального користування, мінімальний дохід. Продаж майна здійснюється на відкритих торгах, які організовує арбітражний керуючий, а виручені кошти спрямовуються на погашення вимог кредиторів у встановленій черговості. Боржник зобов'язаний передати майно керуючому і не має права його приховувати, інакше суд може застосувати заходи процесуального примусу за Кодексом України з процедур банкрутства. Це означає, що процедура погашення боргів не залишає людину без засобів до існування, але й не дозволяє зберегти коштовні активи на шкоду кредиторам.

Після завершення реалізації майна арбітражний керуючий подає до господарського суду завершальний звіт. Суд постановляє ухвалу про завершення процедури погашення боргів, і з цього моменту фізична особа вважається банкрутом. Непогашений залишок вимог кредиторів списується, крім тих вимог, які не підлягають списанню за статтею 134 Кодексу України з процедур банкрутства. Завершення процедури відображається в Єдиному реєстрі боржників, який веде Міністерство юстиції України. Ухвала про завершення набирає законної сили після її постановлення, а відомості про завершення процедури вносяться до Єдиного реєстру боржників Міністерством юстиції України. У моїй практиці після завершальної ухвали клієнт отримує правову визначеність, але не всі наслідки зникають автоматично. Як люди з цим живуть, обговорюють у темі про відмову банків через борги МФО.

Стаття 134 Кодексу України з процедур банкрутства визначає винятки, за якими частина вимог не списується навіть після завершення процедури погашення боргів. До таких вимог належать відшкодування шкоди, завданої життю і здоров'ю, аліменти, вимоги за виконавчими провадженнями про стягнення заробітної плати, а також зобов'язання, що виникли після відкриття провадження. Практичне значення цих винятків у тому, що боржник не отримує повного звільнення від усіх зобов'язань, а лише від тієї частини, яка підпадає під списання за цією статтею Кодексу. Я раджу заздалегідь перевіряти, які саме борги є у клієнта, щоб уникнути хибних очікувань щодо списання. Така перевірка дає реальне розуміння, з якими зобов'язаннями доведеться розраховуватися навіть після завершення процедури. Окремо див. матеріал про арешти при банкрутстві та зупинення стягнення.

Узагальнення ґрунтується на нормах Кодексу України з процедур банкрутства та Господарського процесуального кодексу України. Нижче — таблиця п'яти етапів процедури банкрутства фізичних осіб.

Я раджу почати не з шаблонного заповнення заяви, а з первинної консультації юриста і повного аналізу документів про доходи, майно і борги. Саме на цьому етапі стає зрозуміло, чи реально виконати план реструктуризації або процедура завершиться реалізацією майна. Другий крок — зібрати виписки про доходи, перелік майна і кредитні договори, щоб юрист міг оцінити перспективу реструктуризації або її відсутність. Третій крок — не вчиняти жодних дій із майном, які можуть бути розцінені як зловживання правом, бо такі дії суд оцінює проти боржника. Боржнику варто звернутися до юриста ще до подання заяви, бо помилки в документах повертають процес на місяці назад. Моя правова позиція проста: банкрутство фізичної особи — це не «списання заради списання», а контрольована судом процедура, у якій правильний старт визначає кінцевий результат. Не чекайте, поки кредитори подадуть першими, — вивчайте своє право на процедуру за Кодексом України з процедур банкрутства і дійте з професійним супроводом. Як поводитися, коли є борги в МФО і страшно, що дізнаються близькі, розглянуто окремо.