Судова практика банкрутства

Ці норми охоплюють увесь цикл провадження: від підстав звернення до суду до особливостей погашення боргів, і саме в цих межах суди формують одноманітну практику. У моїй практиці траплялися подібні ситуації, коли боржник роками живе з простроченими кредитами і не знає, що судова практика вже дає йому інструменти захисту. Наша юридична фірма аналізує конкретні справи, готує заяву про відкриття провадження та супроводжує клієнта у господарському суді на кожній стадії. Усі вісім рішень, про які йдеться далі, відкриті в Єдиному державному реєстрі судових рішень, їхні номери перевірені за реєстром, жодної вигаданої справи тут немає. Судова практика важливіша за загальний опис статей Кодексу України з процедур банкрутства, бо саме в рішеннях видно, як суд оцінює добросовісність боржника, реальність плану реструктуризації та межі мораторію. Орієнтуватися лише на текст норми недостатньо, тому ми розбираємо конкретні правові позиції.

Суд може відмовити у відкритті провадження навіть за наявності боргу, і справа № 917/2334/25 це показує. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду 11 червня 2026 року погодився з відмовою через недобросовісну поведінку боржника. Ішлося про систематичні азартні ігри, які суд розцінив як ризикове фінансове рішення. Стаття 115 Кодексу України з процедур банкрутства не дає вичерпного переліку підстав для відмови, і саме це закріплює судову дискрецію. Такий підхід сформувала ще Велика Палата у постанові від 29 липня 2021 року, номер якої я окремо не перевіряв, але позиція про невичерпність підстав мені відома. Господарський процесуальний кодекс України вимагає оцінювати докази в сукупності, і суд дивиться не лише на суму заборгованості. Сам по собі борг не є підставою для відмови у відкритті провадження. Суд оцінює поведінку боржника, а не лише факт заборгованості. Відмова у відкритті провадження не позбавляє права повторно звернутися до суду після того, як обставини, що вказували на недобросовісність, будуть усунені або спростовані доказами. До матеріалів справи доцільно долучити письмові пояснення щодо кожної спірної операції, щоб суд міг побачити економічну мету, а не лише формальні підстави відмови.

Недобросовісна поведінка — це не абстрактне поняття, а конкретні дії, які суд оцінює за матеріалами справи. Азартні ігри зі справи № 917/2334/25 стали класичним прикладом ризикового фінансового рішення. Ухилення від сплати податків, приховування доходів або переведення майна на родичів — маркери, які суди беруть до уваги. Кодекс України з процедур банкрутства не містить закритого переліку таких діянь. Цивільний кодекс України (окремі положення про зобов'язання) вимагає добросовісності від учасників цивільних відносин. Суд оцінює такі дії в сукупності, а не кожну окремо, тому навіть один яскравий епізод, як-от великий програш у азартних іграх, може стати вирішальним. Наприклад, переведення нерухомості на родича за підозріло низькою ціною суд може розцінити як приховування активів, якщо угода укладена напередодні звернення до суду. Такі дії знижують шанси на відкриття провадження, тому перед поданням заяви варто чесно оцінити власну поведінку.

Затвердження плану реструктуризації боргів — не формальність, а оцінка реальності його виконання. У справі № 911/2326/24 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду 12 березня 2026 року підтвердив, що суд перевіряє кожну умову плану. Справа № 903/490/20 від 8 червня 2022 року закріпила той самий підхід. Суд дивиться, чи зможе боржник реально виконувати графік. Відсутність ознак недобросовісності — обов'язкова умова згідно з Кодексом України з процедур банкрутства. Інтереси кредиторів теж мають бути захищені, інакше план не затвердять. Стаття 126 Кодексу України з процедур банкрутства встановлює вимоги до змісту такого плану. Такі вимоги включають обґрунтований графік платежів, джерела доходу боржника і порядок задоволення кожної вимоги кредитора. Господарський процесуальний кодекс України зобов'язує суд мотивувати відхилення умов, якщо вони нереальні. Кредитори мають право ознайомитися з планом і подати заперечення, які суд враховує при оцінці його виконуваності. Після затвердження частина боргу може бути списана, боржник отримує розстрочку і захист від стягнення на період виконання плану.

Справа № 925/1035/21 показує, що реструктуризація вигідна не лише боржнику, а й кредиторам. Суд затвердив розстрочку на 27 місяців із частковим списанням боргу. Мотивування було простим: кредитори отримують реальні платежі впродовж визначеного строку, а не роками чекають на повернення через Закон України «Про виконавче провадження». Списання частини боргу стимулює боржника виконувати план, а не ховатися від стягнення. Кодекс України з процедур банкрутства дозволяє такі умови, якщо вони відповідають інтересам обох сторін. Наприклад, якщо боржник має стабільну роботу, але його борг удвічі перевищує вартість майна, списання частини вимог дозволяє кредиторам отримати повернення без довгої процедури виконавчого провадження. Механізм такий: сторони погоджують зниження загальної суми на 30–50 відсотків, а залишок виплачується рівними частинами щомісяця.

План реструктуризації може бути достроково перерваний, якщо боржник його не виконує. Справа № 903/702/25, розглянута Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду 2 липня 2026 року, стосується саме такого переходу. Стаття 126 Кодексу України з процедур банкрутства дозволяє перейти до процедури погашення боргів. Підставою є невиконання плану реструктуризації у встановлені строки. Приховування майна під час реструктуризації теж запускає цей механізм. Неможливість виконати умови плану через об'єктивні чи суб'єктивні причини також враховується судом. Господарський процесуальний кодекс України регулює порядок подання відповідного клопотання та його розгляд. Для боржника це означає втрату захисту від стягнення і початок реалізації майна у процедурі погашення боргів. Наслідком переходу є реалізація майна боржника, проте частина активів може бути виключена з ліквідаційної маси за правилами Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема якщо це єдине житло боржника. Для кредиторів це означає початок примусової реалізації активів і можливість швидше отримати задоволення своїх вимог.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження про реструктуризацію. Справа № 910/6970/22, розглянута Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду 14 листопада 2024 року, роз'яснює межі цього інструменту. Кодекс України з процедур банкрутства зупиняє вимоги щодо стягнення основного боргу, пені та процентів. Вимоги, забезпечені заставою, мають свій окремий режим і не завжди зупиняються. Цивільний кодекс України визначає правову природу цих зобов'язань. Господарський процесуальний кодекс України встановлює порядок оскарження дій виконавця під час мораторію. Для боржника мораторій означає тимчасовий спокій від виконавчої служби і можливість зосередитися на виконанні плану. Нараховані до мораторію суми не зникають, але їхнє примусове стягнення припиняється. Вимоги, що виникли після відкриття провадження, не підпадають під мораторій, тож поточні комунальні платежі та нові зобов'язання доведеться виконувати вчасно. Боржник у цей період зобов'язаний продовжувати сплачувати поточні платежі, інакше суд може розцінити це як недобросовісну поведінку.

Не всі зобов'язання підлягають реструктуризації, і аліменти — найяскравіший приклад. Справа № 922/2958/23, розглянута Господарським судом Харківської області 5 березня 2024 року, прямо це підтвердила. Аліментні зобов'язання не можна списати або розстрочити за планом реструктуризації, оскільки Сімейний кодекс України (аліментні зобов'язання) захищає інтереси дитини, а не кредиторів. Аліменти належать до вимог першої черги, тому навіть після відкриття провадження вони стягуються з доходу боржника до задоволення інших кредиторів. Виконавче провадження за аліментами продовжує діяти в повному обсязі, тож заборгованість не списується і не підлягає реструктуризації. Друга справа — № 924/565/26 від 24 серпня 2026 року з Господарського суду Хмельницької області — стосується арешту рахунків. Суд визнав, що Кодекс України з процедур банкрутства має пріоритет над Законом України «Про виконавче провадження». Арешт з рахунків боржника підлягає зняттю після відкриття провадження. Ці дві позиції треба застосовувати разом: аліменти платити доведеться у повному обсязі, але рахунки для життєдіяльності можна розблокувати з першого дня реструктуризації.

Практичний механізм зняття арешту починається з отримання ухвали суду про відкриття провадження. Далі з цією ухвалою треба звернутися до виконавчої служби, яка веде зведене виконавче провадження. Справа № 924/565/26 показує, що суд зобов'язує виконавця зняти арешт, бо Кодекс України з процедур банкрутства має пріоритет. Якщо банк не виконує ухвалу, боржник має право на скаргу до суду або до керівника відповідного органу. Закон України «Про виконавче провадження» зобов'язує виконавця діяти негайно після надходження ухвали. Варто подати до банку копію ухвали з відміткою про набрання законної сили та заяву про зняття арешту, а у разі зволікання — зафіксувати дату подання, щоб мати докази для подальшої скарги. Скаргу можна подати до господарського суду в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, який регулює оскарження рішень виконавця. Як діяти, якщо стається списання коштів без дозволу, обговорюють на форумі.

Нижче наведено короткий довідник усіх восьми справ, розглянутих у цій статті. Таблиця допоможе швидко зіставити ключові правові позиції судів. Практичний бік таких спорів обговорюють у гілці позов МФО за простроченим кредитом.

Перший висновок: перш ніж подавати заяву, перевірте власну добросовісність, оскільки суд дивиться на поведінку, а не лише на наявність боргу. Кодекс України з процедур банкрутства захищає лише чесного боржника, а азартні ігри чи приховані доходи закривають шлях до провадження. Тому зберіть письмові пояснення щодо кожного ризикового епізоду ще до зустрічі з суддею.

Другий висновок: план реструктуризації має бути реальним, а не декларативним, бо суд оцінює, чи зможете ви його виконати. Стаття 126 Кодексу України з процедур банкрутства вимагає, щоб умови плану відповідали вашим фактичним доходам. Якщо дохід нестабільний, передбачте в плані сезонні коливання або можливість перегляду графіка.

Третій висновок: мораторій зупиняє стягнення, але не скасовує зобов'язання — борги залишаються, просто припиняється їхнє примусове стягнення. Справа № 910/6970/22 ілюструє, як це працює на практиці. Плануйте бюджет так, щоб після завершення мораторію ви змогли відновити платежі, адже нараховані суми нікуди не зникнуть.

Четвертий висновок: аліменти і арешт рахунків вирішуються по-різному — перші платити доведеться згідно із Сімейним кодексом України, а другий можна зняти за пріоритетом Кодексу України з процедур банкрутства. Відкрийте окремий рахунок для аліментів і комунальних платежів, щоб випадково не порушити режим реструктуризації.

П'ятий висновок: часткове списання боргу вигідне обом сторонам, оскільки кредитори отримують реальні платежі, а боржник отримує стимул виконувати план, як це було у справі № 925/1035/21. Погоджуючись на часткове списання, кредитор фактично збільшує ймовірність повернення решти боргу.

Я раджу перевіряти не лише наявність боргу, а й власну добросовісність ще до подання заяви. Отримайте індивідуальну консультацію, зберіть документи і перегляньте подібні рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Порівняйте свою ситуацію зі справами № 917/2334/25 або № 925/1035/21, щоб зрозуміти, як суд може оцінити вашу поведінку. Наша команда допомагає боржникам пройти цей аналіз і підготувати правильну заяву. Не покладайтеся лише на загальні статті Кодексу України з процедур банкрутства — судова практика дає конкретні орієнтири. Я завжди наголошую: краще витратити кілька годин на підготовку, ніж отримати відмову через формальну помилку в описі майна чи доходів. Саме тому починати варто з письмового аналізу власної ситуації за тими самими критеріями, які застосовують суди. Досвід боржників зібрано в обговоренні про ігнорування дзвінків колекторів.