Банкрутство фізичної особи

Банкрутство фізичної особи — це судова процедура відновлення платоспроможності або визнання банкрутом, яку веде господарський суд за заявою боржника. Правову основу становить Кодекс України з процедур банкрутства, але детальний огляд самого акта я не переказуватиму — про нього є окремий матеріал. Мета процедури не в автоматичному списанні боргів: суд може затвердити план реструктуризації або ухвалити рішення про погашення вимог кредиторів під контролем суду. Визнання фізичної особи банкрутом відбувається лише господарським судом, а подати заяву можна через Електронний суд як офіційний канал. У моїй практиці найбільші спори виникають тоді, коли людина вважає, що Кодекс України з процедур банкрутства автоматично звільнить її від усіх боргів. Господарський процесуальний кодекс України не дає підстав для такого спрощення. Мета процедури — не покарати боржника, а забезпечити прозорий механізм врегулювання заборгованості з урахуванням інтересів як боржника, так і кредиторів.

Неплатоспроможність — це стан боржника, коли він не може виконати грошові зобов'язання перед кредиторами. Банкрутство — результат судової процедури, встановлений рішенням суду. «Фізична особа банкрут» — це статус, який встановлює суд, а не ярлик чи вирок. Я не вживаю застарілий термін «неспроможність» і не порівнюю з іноземними інститутами. Загальні положення про зобов'язання містить Цивільний кодекс України, але банкрутство регулює саме Кодекс України з процедур банкрутства. Про неплатоспроможність ми маємо окрему статтю, тут лише наголошу: банкрутство не тотожне самій неплатоспроможності.

Суд відкриє провадження у справі про банкрутство фізичної особи лише тоді, коли всі три умови виконуються одночасно на дату подання заяви. Це прямо випливає зі статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства. Господарський процесуальний кодекс України визначає підсудність господарському суду. Перевірте кожну умову до подання документів. Судова практика господарських судів відмовляє у відкритті проваджень, якщо заявник довів лише одну чи дві умови, а не всю сукупність за статтею 115 КУзПБ.

Окрім формальних критеріїв, суд перевіряє добросовісність боржника. Якщо людина продала майно за рік до подання заяви за підозріло низькою ціною, суд може кваліфікувати це як спробу приховати активи. Практика господарських судів свідчить, що наявність усіх трьох умов не гарантує відкриття провадження, якщо виявлено факти недобросовісної поведінки. У моїй практиці бували випадки, коли суд не відкривав провадження, бо боржник довів лише суму боргу, але не зміг підтвердити стійке прострочення. У судових рішеннях часто цитують постанови Верховного Суду про тлумачення поняття «очевидна загроза неплатоспроможності». Це допомагає зрозуміти, що суд вимагає не просто скарг, а документального підтвердження погіршення фінансового стану.

Формула проста: береться мінімальна заробітна плата, встановлена Законом України «Про оплату праці» на дату подання заяви, і множиться на 30. Наприклад, якщо мінімальна зарплата становить 8000 гривень, поріг — 240 000 гривень, але я не фіксую конкретну суму, бо вона змінюється. Враховуються лише прострочені грошові зобов'язання, а не всі борги загалом. Кредит, за яким немає прострочення, у розрахунок не береться. Для підтвердження розміру прострочених зобов'язань боржник має надати кредитні договори, довідки банків, розрахунок заборгованості, виконавчі документи. Стаття 115 Кодексу України з процедур банкрутства вимагає, щоб сукупний розмір таких прострочених зобов'язань був не менший за зазначений поріг. Позасудовий варіант обговорюють у темі як зробити реструктуризацію МФО.

Йдеться про невиконання понад 50% щомісячних платежів протягом двох місяців поспіль. Якщо людина сплачує лише 30% від щомісячного платежу за кредитом — умова виконується; якщо один місяць сплатила повністю — строк переривається. Суди перевіряють сукупність прострочень, а не одну випадкову помилку. Судова практика містить рішення про відмову у відкритті провадження саме через недоведеність стійкого прострочення понад 50% платежів протягом двох місяців. Тут ключове слово — «понад», тобто більше половини, а не рівно половина. Для суду важлива не загальна сума прострочення, а відсоток невиконаних платежів саме за двомісячний період. Тому я рекомендую клієнтам заздалегідь підготувати виписки по рахунках і графіки платежів. Цивільний кодекс України визначає, що прострочення — це невиконання зобов'язання у встановлений строк, але для банкрутства потрібен саме зазначений період.

Подати заяву про банкрутство фізичної особи може тільки сам боржник. Кредитор такого права не має — це принципова відмінність від банкрутства юридичних осіб, де ініціатором може бути і кредитор. Законодавець свідомо обмежив коло ініціаторів: фізична особа захищена від тиску кредиторів. Представник боржника, зокрема адвокат, діє за довіреністю, але ініціатива виходить саме від боржника. Стаття 115 Кодексу України з процедур банкрутства прямо вказує, що заява подається боржником. Господарський процесуальний кодекс України підтверджує право на звернення, але не розширює коло заявників. Довіреність як документ, що підтверджує повноваження представника, регулюється Цивільним кодексом України. У моїй практиці трапляються випадки, коли кредитори все ж намагаються ініціювати банкрутство фізособи, але суд відмовляє їм у відкритті провадження через відсутність такої можливості. Я часто бачу ситуації, коли людина хоче подати заяву через родича чи знайомого без належного оформлення повноважень. Суд у такому разі залишає заяву без розгляду. Представник боржника має надати довіреність із чітко визначеним обсягом прав: подавати документи, підписувати заяви, брати участь у засіданнях. Кодекс України з процедур банкрутства не дозволяє кредитору навіть вимагати визнання фізособи банкрутом поза межами інших процедур.

Процедура включає подання заяви, відкриття провадження, реструктуризацію або погашення боргів і закриття провадження. Детальніше про кожен етап — в окремому матеріалі про процедуру банкрутства фізичних осіб. Процедуру супроводжує арбітражний керуючий, а не лише юрист. Арбітражний керуючий відіграє ключову роль: він аналізує фінансовий стан боржника, готує звіт, бере участь у погодженні плану реструктуризації. Його участь є обов'язковою на стадіях після відкриття провадження. Без кваліфікованого керуючого процедура не зрушить з місця, тому до вибору кандидатури варто поставитися уважно. Стаття 124 Кодексу України з процедур банкрутства визначає загальний порядок. Окремі аспекти провадження регулюються також статтями 119 і 130 Кодексу України з процедур банкрутства. Господарський процесуальний кодекс України встановлює процесуальні аспекти. Цивільний кодекс України застосовується субсидіарно до зобов'язальних відносин. Кодекс України з процедур банкрутства передбачає участь арбітражного керуючого на ключових стадіях. Не перетворюю розділ на покрокову інструкцію, достатньо розуміти загальну логіку.

Після визнання банкрутом настають реальні обмеження. Протягом п'яти років фізична особа не може повторно відкрити провадження, крім випадку повного погашення боргів. Вона також зобов'язана письмово повідомляти контрагентів про свій статус неплатоспроможності при отриманні нових позик, кредитів чи порук. Відомості вносяться до Єдиного реєстру боржників відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Єдиний реєстр боржників ведеться відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», і відомості про визнання фізичної особи банкрутом стають доступними державним органам, банкам і потенційним контрагентам. Це не означає, що про статус дізнаються всі сусіди, але при отриманні кредиту чи укладенні договору інформація буде перевірена. Саме тому закон і вимагає письмово повідомляти про статус неплатоспроможності. Стаття 126 Кодексу України з процедур банкрутства передбачає, що не списуються аліменти, відшкодування шкоди життю і здоров'ю, а також інші вимоги, нерозривно пов'язані з особою кредитора. Судова практика виходить із того, що заборона повторного провадження діє саме п'ять років. Рішення господарських судів про звільнення від боргів завжди перевіряють сумлінність боржника.

Поширені страхи — втрата єдиного житла, заборона виїзду за кордон, кримінальна відповідальність за борги — не відповідають актуальному законодавству. Єдине житло, як правило, не вилучається, виїзд за кордон сам по собі не забороняється, а кримінальна відповідальність настає лише за шахрайство чи ухилення. Наприклад, виїзд за кордон сам по собі не забороняється, але якщо у боржника є невиконані судові рішення, можуть бути застосовані тимчасові обмеження в межах виконавчого провадження, а не через банкрутство. Це важливо розділяти. Реально змінюється ділова активність: п'ять років треба повідомляти про статус при нових зобов'язаннях. Порада: перевірте свою ситуацію з юристом, а не покладайтесь на форумні міфи. Це випливає з Кодексу України з процедур банкрутства та Закону України «Про виконавче провадження». Практичні історії боржників зібрано в темі кордон і борги МФО.

Суди відмовляють у відкритті провадження, коли не виконано хоча б одну з трьох умов статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства. Інші типові причини: немає доказів неплатоспроможності, неправильно подані документи, спроба приховати майно. Банкрутство не рятує від боргів за аліментами та відшкодування шкоди здоров'ю. Приховування майна може призвести до відмови у списанні боргів і додаткових наслідків. Найчастіша помилка — це спроба самостійно скласти заяву без розрахунку прострочених зобов'язань і без доказів неплатоспроможності. Друга поширена ситуація — коли боржник приховує наявність майна або переписує його на родичів, сподіваючись, що суд не перевірить. У таких випадках суд не лише відмовляє у відкритті провадження, а й може поставити під сумнів добросовісність, що вплине на подальші спроби. Я завжди перед подачею перевіряю клієнта за реєстрами та аналізую його фінансовий стан. Цивільний кодекс України встановлює відповідальність за порушення зобов'язань, але в банкрутстві суд оцінює саме добросовісність.

Банкрутство фізичної особи — робоча законна процедура, але не «кнопка скидання» боргів. Спершу безкоштовно проконсультуйтеся з юристом, перевірте три умови і підготуйте документи. Перший крок — це чесна інвентаризація своїх боргів і майна. Далі ми разом перевіримо, чи виконано три умови, розрахуємо поріг і підготуємо документи для подання через Електронний суд. Не відкладайте на потім, адже кожен місяць прострочення збільшує суму вимог і ускладнює процедуру. Я зазвичай починаю з аналізу боргів клієнта і розрахунку суми прострочених зобов'язань. Звертайтеся до нашої компанії consultant.kiev.ua для супроводу процедури. Ми перевіримо фінансовий стан, зберемо докази та підготуємо заяву відповідно до статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства. Пам'ятайте: чесність із судом і кредиторами — головна гарантія успішного результату. Як позичальники справляються, коли мають кілька МФО одночасно, обговорюється на форумі.